Ніхто і ніколи не повинен терпіти знущання.
Але діти — найбільш вразливі. Вони не можуть захистити себе самі, тому відповідальність за їхню безпеку лежить на свідомих дорослих поруч.
Щоб допомогти дитині, важливо чітко знати:
🔸 що є домашнім насильством;
🔸 які воно має форми;
🔸 хто є кривдником, а хто — жертвою;
🔸 куди звертатися по допомогу.
Де може відбуватися насильство
Домашнє насильство — це не лише «за зачиненими дверима». Воно може бути вчинене:
• у сім’ї;
• за місцем проживання чи між родичами;
• між теперішнім або колишнім подружжям;
• між людьми, які проживають чи проживали однією сім’єю, навіть без шлюбних чи родинних зв’язків;
• навіть якщо кривдник не проживає разом із постраждалою особою;
• у формі погроз заподіяння шкоди.
Важливо!
За законодавством дитина, яка бачить насильство, — не свідок, а постраждала особа.
Захист дитини починається з небайдужості дорослих.
Куди можна звернутися
• Поліція — 102 (анонімно, усно або письмово). Поліція зобов’язана реагувати, навіть якщо ви не родич.
• Служба у справах дітей: 050-727-25-25
• Центр надання соціальних послуг: (05754) 6-00-05
• Відділ з питань соціального захисту населення: (05754) 5-17-70
• Урядова гаряча лінія: 1547
• Національна гаряча лінія:
◦ 0-800-500-335
◦ 116 123
