Історія населених пунктів
Близнюки – вперше згадується у 1859 році у списку населених пунктів Павлоградського повіту, Катеринославської губернії, що по лівій стороні тракту Харків-Ростов закладені два села Близнюки-1 та Близнюки-2. Вони розташовувались за версту один від одного. В них налічувалось 18 дворів та 214 жителів. У 1911 р. села Близнюки – 1 та Близнюки – 2 було об’єднано в одне село. Назва Близнюки за однією з версій походить від двох могил «Близнюків», які розташовані на околиці села Садове. За іншою версією могили «Близнюки» розташовувались на місці розташування Елеватора та Комбікормового заводу, які у 50-х рр.. ХХ ст. було зруйновано. Початком історії Близнюків тісно пов’язане з будівництвом у 1868-1869 рр. Курсько – Харківської – Азовської залізниці. У той час виникла залізнична станція. Першу назву вона мала Надеждине. У 1903 році вона згоріла, а вже у 1905 було збудовано нову і вона отримала назву Близнюки.
Соціально – економічний розвиток Близнюків припадає на початок ХХ ст. На початку 1905 р. у Близнюках було споруджено нові хлібні амбари, у 1907 р. два парові млини, олійницю, відкрито кілька крамниць. Близнюки стало важливим пунктом по вивезенню зерна та інших сільськогосподарських продуктів у різні міста Росії. У 1909 р. німецькими колоністами подружжям Гезе побудований п’ятиповерховий млин, який після революційних подій 1917 р. було націоналізовано. В 1910 р. у Близнюках створено агробазу. У 1910 р. відкрито лікарню, у 1912 – початкову школу.
12 квітня 1923 р. зі створенням Близнюківського району Близнюки стали районним центром. Близнюківський район входив до складу Павлоградського повіту, Катеринославської губернії. З 1932 р. – до Дніпропетровської, а з 1934 – до Харківської області.
До 1941 р. на території Близнюків було чотири хутори: Саксаганівка, Дяченки, Фисуни, Осторожки, вулиці: Орджонікідзе, Жовтнева, Пушкіна, Куйбишева, Зелена, Б.Хмельницького, Радянська.
12 жовтня 1941 р. Близнюки були окуповані німецько-фашистськими військами. Село тричі переходило з рук в руки і остаточно було звільнене 16 вересня 1943 року. За часів окупації у Близнюках діяло партійно – комсомольське підпілля та партизанські загони.
У післявоєнний період зросла роль місцевих рад, в тому числі й Близнюківської сільради, як місцевих органів державної влади. Близнюківська сільрада брала активну участь в соціалістичному змаганні сільських рад у всіх галузях господарства та соціально-культурного будівництва на селі, в організації та проведенні виборів до рад всіх рівнів.
Поряд з розширенням промислових підприємств, відродженням цегельного заводу розгорнулося велике індивідуальне житлове будівництво. В результаті виросли нові вулиці: Тельмана, Сталіна ( перейменована на вул. Миру), Карла Маркса, Ватутіна та ін. У березні 1949 р. відновила роботу бібліотека, в якій налічувалося три тисячі книг. У 1950 р. радіофікований райцентр і ще 9 сіл – 778 радіоточок з протяжністю радіоліній 46 км. У травні 1953 р. в Близнюках відкрито стадіон добровільного спортивного товариства «Колгоспник», побудованого методом народної будови.Близнюки розширилися та поліпшилися.
Якісні зміни, які сталися в житті райцентру, дали всі підстави для зміни статусу села Близнюки. І в липні 1957 р. Харківська обласна рада депутатів трудящих своєю постановою віднесла Близнюки до категорії селищ міського типу. У 60-х рр. у селищі споруджено нові житлові будинки, баню, перукарню, новий готель, почали розсаджувати парки, клумби, заасфальтували 18 км. тротуарів.
У 1993 р. в район проведено природній газ, підключено дев’ять підприємств, 8 хлібопекарень, 12 олійниць, 6 млинів, 4 крупорушки. На той час було у Близнюках прокладено 33 км. доріг з твердим покриттям та більш як 20 км. тротуарних доріжок, підведено газ до котелень «Черемушки» та «Віри Складнєвої», зведено перші чотириповерхові будинки. А ще до селища прийшла дніпровська вода.
У 2003 р. в урочистій обстановці було відкрито пам’ятник Т.Г.Шевченку. Близнюківською селищною радою V скликання започатковане щорічне святкування Дня селища за участю регіональних артистів. Близнюківська селищна рада є членом Всеукраїнської асоціації сільських, селищних рад. За підсумками роботи у 2006 р. нагороджена Дипломом за активну участь в обласному конкурсі «Краща сільська, селищна, міська (міста районного значення) рада».
За останні десять років Близнюки змінюються просто на очах. Вирішено питання водогону, відремонтовано привокзальну площу, проведено газифікацію вулиць та с. Садове, споруджено дитячі майданчики, створено ОСББ у багатоквартирних будівлях.
Садове – виникло наприкінці ХVIIIст. на землях графа Сумарокова. Пізніше ці землі були передані поміщику Коростовцеву. Він мав маєток, а навколо нього мешкали селяни – кріпаки. У народі село називали Короставкою, в честь поміщика. Коростовцев на початку ХХ ст. збудував у селі лікарню та початкову школу. На початку ХХ ст. село офіційно називалося Старі Близнюки, так як неподалік вже виник населений пункт навколо залізничної станції і отримав назву Близнюки. У 1945 р. через плутанину з військовими картами, яка виникала під час подій Другої світової війни, Верховна Рада УРСР перейменувала село Старі Близнюки у Садове, на честь саду, який посадили після звільнення села у 1944 р. У 1957 р. Садове отримало статус селища робітничого типу. До 1958 р. у Садовому знаходилася районна лікарня. У радянські часи існувала Близнюківська птахофабрика. З 2007 р. с. Садове переведено на статус села, на зміну селища робітничого типу. Станом напочаток 2016 року населення села становить – 938 чол. У селі функціонує середня школа та дитячий садок.
Батюшки - (з 1925 – 2015 рр. мало назву Інтернаціональне) – виникло у 1911 році. Першу назву мало Батюшки. Там мешкали церковнослужителі Рудаївської церкви. У той час села Близнюки, Старі Близнюки та Батюшки входили до Рудаївської волості, Павлоградського повіту, Катеринославської губернії. У 1925 р. Батюшки перейменовано у Інтернаціональне. У 30-х рр.. ХХ ст. у селі існувала санітарна станція та початкова школа. Школу було закрито наприкінці 90-х рр.. ХХ ст. У 2015 р. с. Інтернаціональне було повернуто стару назву – Батюшки. Станом на 2015 р. населення села становить – 385 чол.
